Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова.

Кафедра філософії.

Волинка Г.І.доктор філософських наук,
професор 

                         ФІЛОСОФІЯ.

Навчальна програма для вищих педагогічних
закладів освіти. 

Затверджена Вченою радою НПУ імені М.П.Драгоманова 27 квітня 2009 року.                                                                                                                                                                                                                                                                      
Запропонована програма нормативної дисципліни “філософія” для вищих
педагогічних закладів освіти відрізняється від аналогічних програм
принципової філософсько-антропологічної орієнтації, у світлі якої
розглядається традиційна філософська проблематика. Вступний
розділ програми спрямований на ознайомлення студентів з
проблемами та основними поняттями філософії. Історико-
філософський розділ має метою розкриття еволюції філософських
проблем та їх розв’язків. Третій розділ спрямовує на розгляд історичних
здобутків філософії в узагальненому та систематизованому вигляді.

Лой А.М.,  доктор філософських наук, професор,
завідуючий  Кафедрою філософії філософьського факультету  КНУ імені Тараса Шевченка.

Рижко В.А., доктор філософських наук, професор,
Директор Центру  Гуманітарної освіти НАН України. 

                                                                            ©    Г.І.Волинка.     

         Розділ  1.                                
Вступ до філософії, її проблем та головних категорій.  
     Тема 1..Витоки і особливості філософії                                    2           2              Тема 2.   Головні проблеми і традеційнірозділм філософії.   4            2           

Тема 3.   Філософія як соціокультурне явище та                     2            2                  
 навчальна дисципліна, її призначення.

                 Розділ ІІ.

Історична еволюція філософських проблем та їх розв’язків.

Тема 4.   Смисложиттєва проблематика в філософії                6           6   
Стародавнього сівту.

Тема 5.   Філософські пошуки в епоху Середньовіччя.           6            6

Тема 6.   Особливості філософії Відродження.                        2            2

Тема 7.   Проблеми філософії нового часу.                               6           4

Тема 8.   Пошуки та здобутки класичної філософії, її криза.  4           4                                                                            

Тема 9.   Псткласичні філософські доктрини ХІХ –                 6           4   
-  початку ХХ ст.                                                            

Тема 10. Смисложиттєва проблематика в філософії ХХ         4            4  
  століття.

                 Розділ ІІІ.

Теоретичні узагальнення історичних здобутків філософії в
її головних розділах.

Тема 11. Метафізика і діалектика.                                             2             4

Тема 12. гносеологія і праксеологія.                                         2             4

Тема 13. Філософія природи і філософська                              2             4   
  антропологія.

Тема 14. Соціальна філософія та філософія історії.                 2             4

Тема 15. Філософія науки і філософська методологія.            2             2

                                                                                                       54 год. 54 год.

Ро

Тема 1. Витоки і особливості філософії.

                  Значення терміну “філософія”, попередні уявлення про його зміст. Філософія як умонастрій / смисл jilev /, розумова діяльність, сукупність світоглядних знань. Світогляд, його типи та головні ознаки. Міф як духовна передумова філософії та первісно-родового суспільства. Головні риси та ознаки міфу. Консерватизм міфологічного світогляду. Трансформація міфу під впливом суспільних змін. Соціальні, політичні і пізнавальні передумови філософського світогляду. Феномен філософствування, уявлення про його витоки /подив, сумнів, страх, страждання, свобода, вина, стрес тощо/. Відкриття метафізичної реальності, становлення предмету та лексикону філософії. Суб”єкт філософствування: інтенціональність, рефлексивність, герменевтична діяльність. Засоби та цілеспрямування філософської діяльності. Специфіка результатів філософствування – філософських знань. Філософія як соціокультурна явище, її загальні особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою.

      Природа філософських проблем, їх зв”язок з основоположними питаннями людського буття. Узагальнене відображення ними пограничних ситуацій, значимих для індивіда та суспільства. Смисложиттєвий сенс філософської проблематики.

      Головні групи смисложиттєвих питань і відповідей розділи філософії. Питання про позасвітові, незмінні, надійні підстави сущого (Метофізика і її підрозділи: онтологія, спекулятивні теологія, психологія, космологія). Про змінюваність і плинність сущного та закономірності змін (Діалектика). Про пізнаваність метафізичних і діалектичних реалій, умови істинності знань (Гносеологія). Про здатність людини пізнанням і практичною діяльністю змінювати і стабілізувати суще (Праксеологія). Природа як підстава і сфера існування людини (Натурфілософія). Про природні і метофізичні витоки людини, умови її існування, сутність і призначення (Філософська антропологія). Про підстави суспільства, його стабільності і змінюваності (Соціальна філософія). Питання про рушійні сили історії, її закономірності, спрямованість  і сенс (Філософія історії). Про можливість і межі наукового і філософського пізнання природи, людини, історії, метафізичних реалій, та про ефективні методи отримання істинних знань (Філософія науки і філософська методологія).

      Особливості феноменології, логіки осмислення і розв”язання філософських проблем. Плюралізм і взаємосуперечливість розв”язків. Необхідність діахронного, історичного підходу до їх вивчення і заснування. Особистісна значимість знань про наявні варіанти розв”язання смисложиттєвих питань.

      Соціокультурний сенс філософії, її загальні особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Суспільназначущість філософії. Світоглядна, методологічна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, прогностична, критична функції. Умови функціонування філсофії в соціокультурній системі. Акумуляція трансляція світоглядного досвіду. Роль освіти. Місце філософії у вищий освіті, її значення для формування творчої особливості фахівця. Повнофункціональна особистість. Базові і актуалізуючі потреби. Роль фахових дисциплін у підготовці фахівця до задоволення базових потреб. Роль філософії в актуалізації його зверхпотреб. Риси повнофункціональної особистості, формуванню яких сприяє засвоєння філософії. Самостійність мислення і незалежність від авторетатів. Глибока самосвідомість і рефлексія. Гнучкість і здатність до самоперебудови у відповідності зі зміною обставин життя. Концептуалізована система ціннісних уявлень. Здатність до герменевтичної діяльності і розуміння. Здатність до творчості, смислонаповнення власного життя, стійіксть щодо обсурду.

Метафізика і діалектика як протилежні світоглядні орієнтації, їх взаємодоповненість. Софійно-містична природа діалектики та епістемно-раціональні витоки метафізики. Історична еволюція поглядів щодо їх місце в філософії.

Метафізика, її головна проблема. Поняття про суще та його матафізику першооснову, або буття. Головні концепції буття. Єдине, порядок (kosmoz) сущного. Матеріальне та ідеальне як його першооснова. Дух, душа та одушевлені реалії сущого. Буття як упрорядкованість сущого присутністю людини в ньому. Буття як особистісний Бог. Поділ метофізики у відповідності з концепціями буття. Умовність поділу.

Спекулетивна космологія. Космос і намос. Порядок як закон напередвизка* вчення. Наявні космогонічні гіпотези. Проблема єдності Всесвіту. Матерія і форма. Детермінізм. Необхідність і випадок. Простір, час, рух.

Онтологія. Матеріалізм, ідеалізм, віталізм. Абстрактність традиційних онтологічних концепцій. Онтологія людського існування. Буття як діяльність, спілкування, культура. Суще, належне, обов”язкове, можливе. Реальне та ідеальне. Природа ідеального. Буття і ніщо. Спекулятивна психологія.  Буття як дух. Дух як субстанція. Спірітуалізм. Дух як акциденція. Феноменологія духу.Свідомість і несвідоме. Дух як суб”єкт, або душа. Анімізм. Природа душі, її темпоральність. Проблеми розрушиності душі. Душа і психіка. Душа і екзистенція. Персоналізм. Буття “в собі і для себе”, “тут – буття”. Проблема трансценденції. Раціональна теологія як частина метафізики. Уявлення про Бога як буттєву першооснову сущного. Абсолют, творець, Бого-людина, Дух. Спірітуалізм і теологія. Політеїзм і монотеїзм. Іманентність і трансцендентальність Бога. Пантеїзм, деїзм і теїзм. Ідея творення і пов”язані з нею проблеми метафізики. Реалізм і онтологічні докази буття Бога. Одкровення. Докази “від сущого” і пов”язана з ним філософська проблематика. Сутність Бога, позитивна і негативна теологія. Діалектична теологія. Парадокси і антиномії спекулятивнолї теології.

Можливості і межі метафізики як світогляду, методу і життєвої позиції, орієнтованої на фундаментальні, незмінні, надійні підстави існування.

Діалектика про плинність, суперечливість, процесуальність буття і сущого.Космогонічна діалектика, діалектика природи. Закон як позитивне, постійне в плинності сущого. Проблема законів діалектики. Дао, логос, заокномірність. Заокн як міра. До питання про об”єктивність законів та їх тотожність буття. Діалектика в контексті онтологічної суперечності матеріального та ідеального. Матеріалістична та ідеалістична версія діалектики, спілкування пізнання. Суще і належне. Суще і обв”язкове. Суще і можливе. Онтологія людського буття та діалектика негативності і заперечення. “Негативна діалектика”, “трагічна діалектика”. Суперечність і протилежності. Закон як сутність, або єдність протилежності. Суб”єктивна діалектика діяльності в контексті належного, обов”язкового, можливого. Чи може діалектика природи бути об”єктивно-буттєвою підставою данного контексту? Проблема єдності об”єктивної і суб”єктивної діалектик. Ідеал абсолютної діалектики, її орієнтація нп заперечення негативності і повернення до позитивного. Діалектика заперечення заперечення, її варіанти.

Інваріанти змісту діалектики. Категорії. Проблема законів діалектики. Закон взаємного перходу кількості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів. Модифікації законів діалектики в сучасних філософських доктринах.

Людський компонент діалектичної філософії як відображення процесу буття людини у світ. Буття і становлення особи. Культурно-соціальна та індивідуальні чинники формування особистості. Діалектика формування і самоформування. Вплив і вибір. Значення світоглядних, ціннісних соціокультурних і пізнавальних орієнтирів, що узагальнюються філософією. Людинотворчі функції діалектичної філософії.

Гносе і праксис в історії філософії, осмислення їх суперечливої єдності. Загальна структура практичної і пізнавальної діяльності. Визначення гносеології (теорії пізнання) і праксеології (вчення про практику).

Гносеологія. Еволюція її проблематики від питань про пізнаваність метафізичних реалій до проблем науковогоаізнання. Гностицизмі агностицизм. Пізнання як відображення, відношення, (комунікація) і діяльність. Структурні складові пізнавальної діяльності (об”єкт, суб”єкт, мета, засоби, результати).

Об”єкт пізнання. Особливості об”єктів природознавства, суспільствознавства та філософії. Об”єкт як дійсність, можливість, мовна реальність. Данність і заданість об”єкта, проблема його спостережуваності та визначенності. Матеріальні, духовні, діяльнісні передумови локалізації і визначення об”єкта. Об”єкт і предмет пізнання. Предмет як пізнавальна проблема.

 Суб”єкт пізнання: тілесність, духовність, активність. Відображення і сенсорна інформація. Духовні виміри суб”єкта. Самосвідомість і опредметнення інформації. Рефлексія як реконструкція суб”єктивних передумов перетворення предмета. Комунікація епіцентр, пізнавальної активності. Проблема як активізуальний фактор. Феномен творчого натхнення. Мета пізнавальної діяльності суб”єкта, питання про її визначенність.

Засоби, форм і методи пізнання. Гносеологія. Значення як результат пізнавальної діяльності. Форми знання. Знання і цінність. Знання і значимість. Проблема істини та головні версії її розв”язків. Істина як алетеія, відповідність, узгодженність, конвенція, інсрументальна цінність, поцес.Об”єктивність істини та її критерії. Конкретність істини. Істина і метод. Істина і буття.

Праксеологія. Пізнання в контексті соціально-практичної життєдіяльності. Проблема практики в історії філософії. Структура практики, її різновиди. Труд, спілкування, практичнв діяльність в науці. Можливості і межі практики як критерії істини. Практика і цінності. Особливості практичної свідомості. Практика як відтворення і практика як творчість. Індивідуальні та суспільні сторони практики. Практика і культура,. Людинотворча фунуція практики.

      Натурфілософія. Природа як придмет філсофствування. Проблема єдності природознавства та побудови інтегральної картини світу. Розв”язки данної проблеми в головних версіях натурфілософії. Натурфілософія і метафізична проблематика  природних наук. концепції походження Всесвіту, життя, антропо і соціогенезу. Роль впливу природного сирредовища на історію,. Екологічні проблеми. Природа в ціннісних виборах. Натурфілософія і діалектика природи. Діалектична проблематика природрознавства. Можливості і межі діалектичної натурфілософії. Природа і свобода.

      Філософська антропологія. Версії антропогенезу. Натуралізм, його обмеженсть. Трудові ісоціокультні концеапції. Людина як полісна (політична) тварина. Як тварина, що переживала розкаяння. Людина як духовна, символічна, вітально незалежна істота, котра прагне нового. Теологічні концепції походження людини. Про можливості узгодження версій антропогенезу.

      Метафізика людини як “громадянина двох світів”. Світ природи і тілесність людської істоти. Світ свободи і метафізичні виміри людини. Ессенціалістський та екзистенціальний підходи до них. Метафізика людської сутності. Сутність як даність або душа. Природа душі, її темпоральність, позапросторовість. Проблема розрушимості. Душа і психіка. Феномен “Я”, його пояснення. Душа, дух, духовний світ. Свідомість, несвідоме, совість. Почуття, розсудок, розум. Страждання, страх, воля. Віра, надія, любов. Сутність людини як заданість процесом існування в суспільстві і культурі. Душа і екзистенція. Первинність існування щодо сутності. Часовість, кінечність екзистенції. Екзистенція як існування на межі сущого і буття. Буття “в собі і для себе”, “тут-буття”. Трансцендування і трансценденція. Творчість і самотворення. Свобода і відповідальність. Існування і комунікація. Існування аутентичне і неаутентичне. Істина існування. Проблема “пограничних ситуацій” в ессенціалізмі і екзистенціалізмі. Душа, екзистенція як постійна самонеузгодженість і жива суперечність. Діалектика і метафізика як альтернативні орієнтири упорядкування духовного світу.

Філсофія науки, її предмет. Наука як особлива формапізнання, сфера культури та соціальна інституція. Специфічні ознаки науки як форми пізнавальної діяльності. Особливості її об”єкта, суб”єкта, цілеспрямування, засобів і результатів. Філософські виміри складових наукової діяльності. Феномен філософських проблем науки, їх різновиди. Метафізичні проблеми математики, механіки, фізики, хімії, біології, соціології та історії. Діалектична проблематика наукового пізнання. “Нормальна” і “революційна” наука, моделі її еволюції. Гносеологічні та праксеологічні проблеми конкретних накк, їх осмислення філософією науки. Особливості об”ктів природознавства, соціології і антропології. Риси особливості “ідеального” вченого як суб”єкта наукового пізнання. Наукова творчість. Наука і практика. Соціально-практична детермінація цілеспрямування науки. Наука і техніка. Нові енформаційні технології в науці і світі. Природно-наукова та соціально-гуманітарна інформації, особливості їх обробки. Текст і контекст, знак і символ, інтуіцїя і дискурс, тлдумачення і розуміння. Фівлософська рефлексія щодо еміричної і теоретичної діяльності. “Вирішальший” експеримент. Теорія і факт. Проблема, гіпотеза, концепція, теорія. Поняття закона наук і пов”язані з ним філософські питання. Філософія науки як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом. Інтеграція сучасних наук. Наукова картина світу і філософські методи її побудови.

      Філософська методолгія, ЇЇ місце серед спеціальних і загальнонаукових методів. Методи, їх різновиди та класифікація. Особливості методів філософського пізнання, можливості і межі їх експансії в науку. Традиційна метофізична методологія і притаманні їй критерії науковості. Еволюція метафізичної методології. Вимоги метафізики щодо отримання, верифікації і оформлення знань. Метафізика і формальна логіка. Достоїнства і межі метафізичної методології. Діалектична методологія, еволюція її змісту. Діалектика чк логіка пізнавальної діяльності і як логіка викладу отриманя результатів. Вимоги діалектичної логіки: кореляція логічного та історичного, абстрактного і конкретного, врахування взаємодоповняльності істини тощо. Філософська компаративістика. Підстави, можливості і межі порівняльного аналізу. Герменевтична методологія. Науковий текст, передумови його розуміння. Культура як текст. Герменевтика в контексті пізнавальної і культурної діатектики. Феноменологія як філософська методологія. Структуралізм як методологічна доктрина, його можливості і межі. Деконструкція і дискурс як прийоми роботи зі смислами. Методологія мінгвістичного аналізу. Взаємодоповняльність філософсько-методологічних доктрин. Проблема їх синтезу.