Г.І.Волинка,Н.Г.Мозгова
Філософія.
Програма кандидатського мінімуму з філософських наук. Частина II
Програма розроблена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. "Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів". Згідно з Постановою, дана програма зберігає змістовну наступність з Типовою програмою кандидатського іспиту з філософії (розділ 1.1), розробленою авторським колективом (керівник -проф. Г.І.Волинка) і затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 25 березня 1993 року. Як друга частина Типової програми вона включає головні масиви актуальних питань відповідних наукових спеціальностей у галузі філософських наук:
09.00.01 - онтологія, гносеологія, феноменологія;
09.00.02 -діалектика і методологія пізнання
09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії;
09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури;
09.00.05 - історія філософії;
09.00.09 - філософія науки;
09.00.10 - філософія освіти
Програмою враховуються здобутки методології наукового пізнання, актуальні філософські питання педагогіки та методик викладання, інших наук, з яких готуються фахівці вищої кваліфікації у педагогічних навчальних закладах. Затверджена Вченою радою Національного педагогічного університегу імені М. П. Драгоманова. 31 травня 2009 року, протокол № 10.
Тематично-модульна структура змісту філософії
|
Змістові модулі
|
Лекції
|
Семінари
|
Самостійна робота
|
|
Блок І Філософія: природа, проблематика, філософські науки
|
|
1. Походження філософського дискурсу, його освітньо-науковий фунт
|
2
|
2
|
3
|
|
2. Традиційні проблеми і роадиіифілософії
|
1
|
1
|
2
|
|
3. Філософія і формування науковця
|
1
|
1
|
2
|
|
Блок II Історія філософії. Еволюція філософських наук
|
|
4. Філософія Стародавнього світу
|
4
|
4
|
б
|
|
5. Філософування в епоху Середньовіччя
|
4
|
4
|
6
|
|
6. Філософія Відродження
|
4
|
4
|
6
|
|
7. Філософські пошуки Нового часу
|
4
|
4
|
6
|
|
8. Розквіт та криза класичної філософії
|
4
|
4
|
6
|
|
9. ІТсспшасичшфілоссфіяХІХ-ХХсголптя
|
4
|
4
|
6
|
|
Блок III Філософські науки: узагальнений зміст
|
|
10. Метафізика, її підрозділи. Онтологія.
|
2
|
2
|
3
|
|
11. Діалектика
|
2
|
2
|
3
|
|
12. Гносеологія і феноменологія
|
2
|
2
|
3
|
|
ІЗ. Філософська антропологія
|
2
|
2
|
3
|
|
14. Соціальна філософія
|
2
|
2
|
3
|
|
15. Філософія історії
|
2
|
2
|
3
|
|
16. Філософія культури
|
2
|
2
|
3
|
|
17. Філософія науки
|
2
|
2
|
3
|
|
18. Філософія освіти
|
2
|
2
|
3
|
|
19. Методологія пізнання
|
2
|
2
|
3
|
|
Усього годин
|
48
|
48
|
72
|
БЛОК І
Філософія: природа, проблематика,
філософські науки
Тема 1. Походження філософського дискурсу, його освітньо-науковий грунт
Значення терміну "філософія", розширене уявлення про його зміст. Філософія як умонастрій (смисл (риєм), розумова діяльність, сукупність світоглядних знань. Світогляд, його типи і ознаки. Міф як духовна передумова філософії та світогляд первісно-родового суспільства. Міф з інформаційної точки зору. Архітектоніка міфологічного досвіду. Ритуал і магія як спосіб буття міфологічної свідомості і освіти. Культурогенез і первісна релігія. Цивілізація і феномен освіти. Відчужений текст і феномен школи. Вишкіл: насилля і протест. Протестна складова вишколу і пізнавальний сумнів. Сумнів, подив, потяг до розуміння. Освіта як генератор метафізичного дискурсу. Соціальні, політичні і пізнавальні передумови філософського світогляду. Феномен філософування, уявлення про його витоки (подив, сумнів, страх, страждання, свобода, вина, стрес тощо). Відкриття метафізичної реальності, становлення предмету та лексикону філософії. Суб'єкт філософування: інтенціональність, рефлексивність, герменевтична діяльність. Засоби та цілеспрямування філософської діяльності. Специфіка результатів філософствування - філософських знань.
Тема 2. Традиційні проблеми і розділи філософії
Природа філософських проблем, їх зв'язок з основоположними питаннями людського буття. Узагальнене відображення ними пограничних ситуацій, значимих для індивіда та суспільства. Смисложиттєвий сенс філософської проблематики.
Головні групи смисложиттєвих питань і відповідні розділи філософії. Питання про позасвітові, незмінні, надійні підстави сущого (Метафізика і її підрозділи: онтологія, спекулятивні теологія, психологія, космологія). Про змінюваність і плинність сущого та закономірності змін (Діалектика). Про пізнаваність метафізичних і діалектичних феноменів, умови істинності знань (Гносеологія і феноменологія). Про здатність людини пізнанням і практичною діяльністю змінювати і стабілізувати суще, про природні і метафізичні витоки людини, умови її існування, сутність і призначення (Філософська антропологія). Про підстави суспільства, його стабільності і змінюваності (Соціальна філософія). Питання про рушійні сили історії, її закономірності, спрямованість і сенс (Філософія історіїШро духовну і матеріальну культуру, її підстави (Філософія культури) Про можливості і межі наукового і філософського пізнання природи, людини, історії, метафізичних і освітніх феноменів, та про ефективні методи отримання істинних знань (Філософія науки, освіти і філософська методологія).
Особливості феноменології, логіки осмислення і розв'язання філософських проблем. Плюралізм і взаємосуперечливість розв'язків. Необхідність діахронного, історичного підходу до їх вивчення і засвоєння. Особистісна значимість знань про наявні варіанти розв'язання смисложиттєвих питань.
Тема 3. Філософія і формування науковця
Соціокультурний сенс філософії, її загальні особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Суспільна значущість філософії. Світоглядна, методологічна, пізнавальна, ціннісно-орієнтаційна, прогностична, критична функції. Умови функціонування філософії в соціокультурній системі. Акумуляція і трансляція світоглядного досвіду. Роль освіти. Місце філософії у вищій освіті, її значення для формування творчої особистості фахівця. Повнофункціональна особистість. Базові і актуалізуючі потреби. Роль фахових дисциплін у підготовці фахівця до задоволення базових потреб. Роль філософії в актуалізації його зверхпотреб. Риси повнофункціональної особистості, формуванню яких сприяє засвоєння філософії. Самостійність мислення і незалежність від авторитетів. Глибока самосвідомість і рефлексія. Гнучкість і здатність до самоперебудови у відповідності зі зміною обставин життя. Концептуалізована система ціннісних уявлень. Здатність до герменевтичної діяльності і розуміння. Здатність до творчості, смисло-наповнення власного життя, стійкість щодо абсурду.
