Коли приходить квітень, кафедрали, після чашки теплого українського
народного , вжитого із смачним салом Sakэ, збираються споглядати квітучу вишню, осяяну повним Місяцем -
найтаємничішою планетою. На фото вони чекають лагідної ночі і сходу світила.
А поки чекають, розкажу, що сьогодні Вченою радою університету наша
Почесна кафедралка Т.І.Андрущенко обрана на всі високі посади , які
особисто заслужила. ЩИРО ВІТАЄМО!
Ця подія також по-весняному традиційна.
А тепер про сакуру і любов кафедралів до неї.
Правда красиво? Навіть дика качечка, яка, боячись пропустити таку красу,
перетерпіла тут холоди, із знанням справи любується сакурами.
Естетка...
Дехто з представників потомственних цінителів вишневого цвітіння
і, можливо, варіння.
   
Всі ми вчимося зосередженості, медитації, мистецтву самураїв не
"втратити обличчя" , мистецтву харакірі, якщо перше мистецтво, раптом,
не спрацювало. А ще вчимося відвертому презирству до тих, хто,
втративши обличчя, робить вигляд,що нічого особливого не сталось.
 
Старший бакалавр, Почесний боцман Королівського підводного флоту Швейцарії
Василь Васильович Штраус ділиться споминами про те, що Григорій Іванович в
натурє полюбили квітучу сакуру, японську рикшу, гейшу і мойшу, коли Королівський
флот Швейцарії стояв на Хоккайдо, про що свідчить фото з боцманом в юності.
Тоді він ще плавав, зараз лише бігає.
Веде по п"ять пар в день.
Как мы его понимаем!
Ось такі, значить, сакури. Добре, що вони є, що уособлюють у нашому гидковатому
світі хоч щось по-справжньому справжнє.
|
