English French German Italian Polish Russian Spanish Ukrainian
Кафедра філософії
МАГІСТРАТУРА: Програми навчальних дисциплін PDF e-mail
Вівторок, 16 листопада 2010, 23:59

                                                                                 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
   Кафедра філософії

 
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ПРОГРАМ ТА ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ
І СПЕЦІАЛІСТІВ З
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.8.030101-ФІЛОСОФІЯ

    За редакцією Г.І. Волинки

Київ – 2010

Автори:  Волинка Г.І., Мозгова Н.Г., Немчинов І.Г., Адаменко Н.Б., Циценко Г.Б., Глушко Т.П., Дорошкевич В.О., Коханенко О.В., Кучмій О.В., Матюшко Б.К., Назаренко М.С., Облова Л.А., Оніпко Ю.Д.  Остапчук Г.О., Пономаренко В.В. Фоменко К.А., Шульц О.І.- викладачі кафедри філософії.
Матеріали є власністю авторів. Їх часткове чи повне запозичення
для  використання в інших виданнях  допустиме  лише з письмової
згоди авторського колектитву. У випадку порушення цієї умови, щодо
автора/редактора  такого видання можливі відповідні санкції згідно із
законом «Про інтелектуальну власність».
 Анотація
У навчально-методичному комплексі представлені робочі прграми навчальних дисциплін фахової підготовки студентів V курсу за спеціальністю 7/8. 030101 - «Філософія».
Викладено тематичні плани, зміст, форми лекційних, семінарських і практичних занять, запропоновані завдання для самостійної та індивідуальної роботи, основна і додаткова література, форми та зміст контролю засвоєння теоретичного і практичного матеріалу згідно з вимогами Болонського процесу щодо навчання студентів у  ВНЗ.
Навчально-методичний комплекс розрахований на викладачів і студентів-філософів вищої школи Міністерства освіти і науки України усіх форм навчання.


     Рецезенти
             Андрущенко Т.І.-доктор філос. наук,професор
             Ярошовець В.І.- доктор філос. наук,професор
             Аляєв Г.Є.- доктор філос. наук, професор
Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри
 Філософії,Протокол № 7 від 3 листопада 2010 р.  

Схвалена і рекомендована до друку Вченою радою
Національного педагогічного університету імені М.П. Дра-
гоманова, Протокол № 4 від  25 листопада 2010 р.
                          Підготовлена у неробочий час і видана за кошт редактора..

       Навчально-методичний комплекс програм та документів щодо підготовки магістрів і спеціалістів з спеціальності 7.8.030101- філософія. – / За ред. Г.І.Волинки. – К.:Вид-во  НПУ, 2010. – 197  с.

        © Волинка Г.І.,авторський колектив,  2010
                                                                

ЗМІСТ
Пояснювальна записка.........................................4
Методика викладання філософії у вищій школі  (к. філос. н., доц. Н.Б.Адаменко)........................6
Наукова картина світу ХХ ст. (д. філос. н., проф. Г.І.Волинка; к. філос. н., доц. Б.К.Матюшко, Оніпко Ю.Д. )…………………………………………………………………………………………………….6
Природа і методи філософського дискурсу (д. філос. н., проф. Г.І.Волинка; к. філос. н., доц. Т.П.Глушко).......................................................................................................................................23
Наукова картина світу ХХ ст. та  природа філософського дискурсу (д. філос. н., проф. Г.І.Волинка; к. філос. н., доц. Т. П.Глушко).....................................................................................36
Онтологія, феноменологія, гносеологія (д. філос. н., проф. Г.І.Волинка; д. філос. н., проф. Н.Г. Мозгова) ……………………………………………………………………………………………………….47
Діалектика, герменевтика, аналітика у ХХ ст. (к. філос. н., проф. І. Г.Немчинов)…………….….59
Еволюція предмета філософії ( к. філос. н., доц. Л.А. Облова)……………………………….…….66
Український грунт філософії космізму (д. філос. н., проф. Г.І.Волинка; д. філос. н., проф. Н.Г. Мозгова)……………………………………………………………………………………………………….75
Філософія економіки (к. філос. н., доц. Т.П.Глушко).....................................................................82
Логіка і теологія (к.філос.н., ст..викл. О.В. Коханенко)……………………………………………….93
Філософський структуралізм і постструктуалізм (к. філос. н., доц. Н.Б.Адаменко )……………101
Технології пошуку і обробки інформації (к.пед.н., проф. С.М. Яшанов)…………………………111
Філософія в контексті історичних форм світогляду (к. філос.н., доц. Б.К. Матюшко) ……….120
Метафізика у ХХ ст. ( к. філос. н., доц. Л.А. Облова)……………………………………………….130
Неориторика аргументації (к.філос.н., ст. викл. О.В. Коханенко)……………………………….140
Проблеми діалогу і синтезу філософських доктрин (к. філос.н., доц. Б.К. Матюшко)…………….
Методичні вказівки щодо виконання магістерської роботи (д. філос. наук, проф. Волинка Г.І., д. філос. наук, проф. Мозгова Н.Г.)………………………………………………..
Наскрізна програма практики студентів (д. філос. наук, проф. Волинка Г.І., д. філос. наук, проф. Мозгова Н.Г.)……………………………………………….  

Навчально-методичний комплекс
виданий за кошт редактора
окремою книгою


alt






Детальніше...
 
Досвід інтерпретації суперечливості М.Гоголя PDF e-mail
Субота, 04 вересня 2010, 17:41
 
 
Мозгова Н. Г.

 

 

Національний педагогічний університет 

 

імені М. П. Драгоманова

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ  М. ГОГОЛЯ:

 ПАРАДОКСАЛЬНІСТЬ ОЦІНОК ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

 

 

        

 

 

 

 

Стаття присвячена аналізові творчості одного з найбільш суперечливих постатей у вітчизняній культурі ХІХ ст. – Миколі Васильовичу Гоголю (1809 – 1852). Розглядаються особливості становлення релігійної ідентичності письменника та її  інтерпретація сучасниками та нащадками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключові слова:  християнська антропологія, релігійне проповідництво,

 

 

духовна криза, демонія безбожного світу, естетичний аморалізм, добро і зло

 

 

 

 

 

 

 

         Вступ. Микола Васильович Гоголь – одна з найбільш суперечливих постатей у вітчизняній культурі ХІХ ст. І досі тривають нескінченні дискусії на кшталт: до західників чи слов’янофілів більш тяжів Гоголь за своїми уподобаннями? Переживав чи не переживав він тієї духовної драми, яка призвела до перевороту в його світогляді, що, у свою чергу, знайшло свій вираз у його кардинальному відході від художньої літератури і повному зануренні у пошук релігійної істини? Чи може цей пошук релігійної істини був притаманний Гоголю з дитинства і тільки з плином часу він нарешті звільнився від полону художнього таланту письменника і розгорнувся у сфері релігійного проповідництва?

 

         Адже недарма М. Бердяєв вважав Гоголя «найбільш загадковим російським письменником. …Він значно загадковіший, ніж Достоєвський. Достоєвський багато зробив сам для того, щоб розкрити всі суперечності та  безодні свого духу. …Гоголь же заховав себе і забрав із собою у могилу якусь нерозгадану таємницю. Воістину є в ньому щось жахливе» [2, с. 8]. Навіть В. Бєлінський – цей найбільш радикальний критик духовної прози письменника, висловив про Гоголя воістину пророчі слова: «Ще багато часу мине, і багато поколінь пройде життєвою нивою раніше, ніж Гоголя зрозуміє і належно оцінить більшість» [цит. за: 5, с. 317].

 

         На думку В. Зеньковського, літературна слава Гоголя завадила  тодішньому суспільству сприйняти його як серйозного релігійного мислителя, але саме він  «…вніс у російське життя ту тему, яка дотепер є однією з центральних тем російських пошуків,  –  це тема повернення культури до Церкви» [4, с. 207].

 

         Основна частина. Зрозуміло, що на фоні сьогоднішнього інтересу до релігійності Гоголя, до його «Вибраних місць із листування з друзями» і до «Роздумів про Божественну Літургію», інтересу, який нерідко стимулюється відвертою гонитвою за модою, звернення і переосмислення творчості письменника такими вітчизняними релігійними мислителями як М. Бердяєв, В. Завітневич, В. Зеньковський, Г. Флоровський, С. Франк наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. було зумовлене зовсім іншими причинами. На ці причини безпосередньо вказував  М. Бердяєв: «Мала відбутися духовна криза, мали бути розхитані всі основи традиційного інтелігентного світогляду, щоб по-новому розкрилася творчість великих російських письменників. Тільки тоді став можливим і інший підхід до Гоголя. Старий погляд на Гоголя, як на реаліста і сатирика, вимагав радикального перегляду» [2, с. 9].

 

         Як справедливо відзначав С. Франк, «істинно значиме в релігійному дусі Гоголя лежить не в галузі позитивного будівництва» [10, с. 308], а у галузі, продовжує М. Бердяєв, – «демонії безбожного світу. …У Гоголя було абсолютно виключне за силою відчуття зла. ...Творчість Гоголя є художнім одкровенням зла, як начала метафізичного і внутрішнього, а не як начала суспільного і зовнішнього. Гоголю не дано було побачити образів добра і художньо передати їх. У цьому була його трагедія» [2, с. 8]. На згадку приходять аналогічні роздуми А. Шопенгауера  про намір Данте зобразити рай і пекло у своїй безсмертній «Божественній комедії». Коли перед Данте постала проблема зобразити пекло, то це було зробити набагато легше, а от із зображенням раю, Данте попав у досить скрутне становище, бо це  здійснити виявилося майже неможливим.

 

         Статус нечистої сили (зла) у гоголівському художньому просторі суттєво трансформувався із безпосередньої присутності у ранніх творах  («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Страшна помста», «Портрет») до  опосередкованої наявності у зрілих працях письменника. В таких творах як «Ніс», «Мертві душі» та ін. нечиста сила з’являється перед читачем вже тільки через своїх «агентів», тобто через приховані і завуальовані прикмети, такі як дорожня плутанина, речове безладдя, гримаси персонажів та пиці звірів, нісенітні умовиводи героїв, тобто в усій сукупності гоголівського гротескного стилю. Феномен Мефістофеля, який стверджував, що «я є частиною тієї сили, що безмежно творить добро, але бажає зла» не співпадає з гоголівським розумінням співвідношення добра і зла. «У гоголівському художньому світі, –  вказує Ю. Манн, один із найвідоміших сучасних дослідників творчості Гоголя, –  в цілому діє інший принцип: ірреальні сили хочуть зла і діють в інтересах зла; питання полягає лише у тому, наскільки це їм вдається» [6, с. 707]. Свого часу Кузанський вважав, що творити зло є страшним гріхом, але знати про нього є благом, оскільки було б незрозуміло, яким чином  Бог є вільним від зла.

 

         Трагізм Гоголя як художника і мислителя полягав у тому, що чим більше він хотів вивчати людей,  осяяних любов’ю, тим більше він стикався з тими, хто жив за законом боротьби за існування. Чим більше він хотів познайомитися з істинними християнами, тим частіше у якості таких йому рекомендували торгашів, сенс життя яких складали акції і облігації. Одночасно цікавим є й той факт, що в тих творах, де Гоголю все ж таки вдавалося уникнути зображення негативних героїв (напр. «Миргород»),  зникали і його знамениті ліричні відступи, його «незримі сльози крізь видимий сміх», зникала та вселенська скорбота і жалість до нещасних представників людського роду, яка геніально виразилась у здивованому питанні Акакія Акакійовича: «Навіщо ви мене ображаєте?», питанні, яке навіки залишилось стояти німим докором  у вітчизняній  культурі.
Детальніше...
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 7 з 10

Вхід



Хто на сайті

На даний момент 81 гостей на сайті

Відвідувачі

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday58
mod_vvisit_counterYesterday93
mod_vvisit_counterThis week243
mod_vvisit_counterLast week1004
mod_vvisit_counterThis month1378
mod_vvisit_counterLast month4256
mod_vvisit_counterAll1101359

Online (20 minutes ago): 2
Your IP: 18.97.14.84
,
Yes