Г.І.Волинка
фото Н.Г. і А.А. Мозгових
В один з останніх вихідних червня надумали кафедрали в Ніжин
податись. Видно, сильно їм закортіло.А кафедрали у нас такі:
що собі надумають, те собі і зроблять Зібрались, фото зробили
на згадку про Київ. Посідали в кафедральний автобус, поїхали.
Управляла автобусом канд.філос.наук, доцент Остапчук Г.О.,
оскільки лише вона знала, коли треба давити на праву педаль.
Ліву не відважувалась чіпати. Решта кафедралів суттєво їй
допомагали різними порадами. Одні радили не гаючись
повертати вліво саме тут і лише тут, об"їхавши міліцейську машину справа,
інші - давай тут негайно вправо , а наліво завжди встигнемо.
Водій і старпом
В Ніжині славний екіпаж кафедралів-передвижників зустріли смотрителі
старезної поштової станції, яка і Гоголя пам"ятає, і кафедру буде пам"ятати.
Поштова станція була в місті надзвичайно важливою структурою.Вона уособ-
лювала географічний центр міста, від неї обраховувались точні відстані до
інших населених пунктів і держав, смугастим стовпом, який Ви бачите, почи-
нались усі "стовпові" шляхи з верстовими відмітинами, чисельна конюшня
забезпечувала зміну їздових коней ("перекладку") для всіх державних екіпажів.
На станції були готелі, ресторації тощо. Тут зупинялись і жили Фонвізін (1786),
Пушкін (1820, 1824), Грибоєдов (1825), Волконскій (1821), пізніше сам Гоголь.
Оскільки про М.В.Гоголя згадали, рушили,перш за усе, на Гоголівську. Якою
була вона у його часи, такою і залишаєтья донині. Слава Богу, хоч якась ста-
більність. Завдяки їй тут зросло чимало талантів. Їм поставлені величні
монументи.Кафедралів особливо вразив монументалиний витвір "Отец
нежинского огурца". Саме від нього походять "Солені в гарбузі" "Ніжинські
мариновані", "Танцор Nezynsky", "Толстой", "Еліза Тейлор","Салат закусочный"
і ще багато смачного і поживного. Як це вдалося вийшовшому із простого
народу геніальному самоучці огіркові-батьку?! Таке можливе лише у Ніжині,
а не десь, скажем в Ліверпулі. Можете собі уявити, щоб у Нансі чи Монтевідео ро-
били пристойний " Салат закусочний"?! Я в натурє не можу.
Тепер трохи про Гоголівсьлу ( до перейменування - Мостовую ).
Такою була ця знаменита вулиця світу. Поглянемо, що там зараз.
Здається, такою, як раніше, вона й залишилась Але повернемось до роз-
ташованих на ній пам"ятників Знаменитим ніжинцям.
+++++++++++++++++
Не відмовиш у непересічному таланті ще одному ніжинцеві. Я маю на увазі
не Марка Бернеса, акторку Ужвій,Ф. Стравінського, З Ніжина вийшов зна-
менитий географ, першопроходець і першовідкривач. Ви його впізнаєте.
У глибіні парку Гоголя біля величного і древньго Миколаївського
собору ХУІІ ст. ( здається, у ньому мене охрестила бабушка Маруся),
є ще один пам"ятник - Марії Заньковецькій.
А напроти віками жили греки (колонія) і
і досьогодні стоїть старовинна Грецька церква.
На Гоголівській все ше зеленіє знаменитий парк Гоголя, де багато десятиліть
випромінює невтішну світову печаль пам"тник "критику царизму", "сатирику",
"гумористу"... А він просто незрівнянним Генієм був, Генієм, з розтятою
людськими болями душею.
Пам"ятник відкрили 4 вересня 1881р. Автор - Пармен Петрович Забіла (Забелло,
1830 - 1917рр. з Монастирища на Чернігівщині, знаменитий скульптор). Нижче -
фото відкриття пам"ятника.
Прочитайте,що паписано на передній панелі постаменту
Пам"ятник гарно зберігся. Вціліли й чавунні ліхтарі по периметру постаменту, і
масивні ковані ланцюги, відполіровані безліччю поколінь, які традиційно на них
гойдались. Мої штани також внесли колись свій вклад у наведення блиску. Ще
тоді чомусь запам"ятались незримі сльози. Думав, так плачуть горобці.
++++++++++++++++++++
Від Площі (як вона зветься?) і до Базару по обидві сторони Гоголівської
стоять церкви православних, грекокатоликів, вірмено-григоріанців, юдаїстів (сі-
нагоге - грецьке "зібрання", спільнота, церква), мусульман з їхніми медресе,
асирійців, башкирів- буддистів, вихідців з суахілі (споконвічно працювали в
колгоспах конюхами і прицепщиками), з Кот Дівуар (охороняли собак вночі, їх
називали котовцями а з іменами було просто: навіть жінок вони йменували
"Григорій Іванович". Мудрий народ! Та й імена красиві вміють підбирати.
На старовинній картині Бареллі зображена ота частина Ніжина,що розташована
по обидва боки Гоголівської - від Площі до базару. Внизу - колись судноходна
р. Остер. Її вбили злі люди. А церкви стоять. Майже всі. Найбільш знані сьогодні -
Покровська, Благовіщенська (важко піддається реставрації), Іоана Богослова,
Благовіщенський монастир, три грецькі собори - Всехсвятський, Михайловський,
Троїцький. Це, окрім вже названих вище.
На особливу увагу заслуговує Торгова площа ( ХУІ ст. ). Нижче - її зображення.
Торгова площа. Тут щорічно відбувались три міжнародні ярмарки (Троїцька,
Покровська, Всеїдна) Ганзейського рангу ( як Контрактова в Києві). Ось
початок Гоголівської на ярмарковій площі біля нинішнього Базару.
Від Гоголівської відгалужується 1-ша Ліцейська вулиця. Вона вела до
одного з трьох Лікеїв ( ВНЗ ) Російської імперії - найпрестижніших навчаль-
них установ. Царськосільський прославився Пушкіним, Рішельєвський -
М.Федоровим (ідейно-світоглядним вчителем Циолковського, Пирогова,
Толстого, Соловйова та ін., фундатором необхідності космоплавання).
Ніжинський - найстаріший по замислу Олександра І - несе славу Гоголя
і ще багатьох талановитих українців.
Вхід до Графського парку, В якому комфортно розміщається Лікей
А оце - будівля Лікею або Гімназії вищих наук князя Безбородька, замисленої
Олександром Андрійовичем ( Канцлером Росії) ще у 1799 р.Проектував Луїджі
Руска з Турінської Академії. Його виписали в Росію раніше для спорудження
пам"ятника Петру І та Ісакієвського собору.
Висловлюю глибоке і щире задоволення рівнем людської відповідальності і
розуму шановних кафедралів, які знайшли у собі сили таки повернутись до
задимленого Києва на важку, виснажуючу ніжне і колись молоде дівоче тіло
працю. А могли б і на ПМЖ залишитись у місті з чистим повітрям і без роботи.
Лежали б отак з вічно юним Дорошкевичем і майстерним у великому коханні до
України, цікавим у міжособистісному спілкуванні з жіноцтвом Федівим. Я би
сам полежав, незважаючи на високий сан і неприкриту від жари наготу тіла
організму. Але мене не взяли по причині, дєскать, все одно не поїде, вже був
там один раз і довго, майже 14 чи 37 років.
Назад до Києва овтобус їхав сам, бо всі стомилися і впали у веселі і дотепні розваги.
Доц. Облова Л.А. майстерно виконала роль мавпочки, від якої походять кафедрали.
Ей вторил глубоко удовлетворенный и разомлевший от ярких чувственных впечатле-
ний кандидат философских наук, доцент Богдан Костевич Матюшко. Он тоже любит
социалистический реализм в правдивом и близком к жизни изображении обезья-
ны благодарному зрителю.Но перед ним никого из зрителей нет, даже водителя,
которій опохмелялся после бурно проведенного дня.
.
До нових турне!
|